Починаємо Lectio Divina з молитви до Святого Духа – Автора священних текстів. Просимо Його просвітити наш розум, почути Його слова любові до нас. Лише Дух здатен вести нас до серця того послання, яке Бог приготував для нас на сьогодні.

Мета цього етапу – зрозуміти біблійний текст. Що цей текст говорить сам у собі? Яке його значення? Необхідно пошукати відповіді на це питання (наскільки це буде в наших силах), інакше можемо замкнутися у власних ідеях та інтерпретаціях, лише підгодовуючи потрібними цитатами власні бажання.

Читати треба поволі, не поспішаючи. Наше вміння читати сильно постраждало в останні роки. Воно скалічене смс-ками та стрічкою соцмереж. Ми призвичаїлися читати по діагоналі, хаотично перескакуючи від заголовку до заголовку. Нам дедалі складніше сконцентруватися на тексті, що містить більше кількох речень, бо в нас відзивається жадоба відслідкувати все більший потік інформації. Зараз не треба гнатися за кількістю. Вибери достатньо короткий фрагмент, завершену думку, яку здатен сприйняти, перетравити. Навіть якщо це буде зовсім небагато. Церква заохочує розважати над тими уривками, які будемо чути на Літургії, посилання на них можна знайти в церковному календарі. Але можна обрати й інший біблійний текст.

Для уважного, вдумливого читання необхідний певний аскетизм. Треба витривало, спокійно, повільно прочитати текст кілька разів. Необхідно почути його. Якщо хочеш, принаймні раз можеш прочитати його вголос або пошепки. Так ти не тільки прочитаєш, а й почуєш Слово, озвучене власним голосом.

Тепер прийшов час для пошуку. Знайди думку, слово, фразу, що містить в собі головне послання цього уривку. Що є ключем до цього тексту? Постарайся його запам'ятати, а фразу – вивчити напам'ять. Це непросто – відшукати сенс. Для цього можуть знадобитися додаткові знання. Тому зараз якраз слушний час для використання допоміжних матеріалів. Це може бути словничок чи мапа наприкінці Біблії, коментарі або паралельні місця. Слово пояснює Слово, ти зрозумієш більше, коли дозволиш Біблії коментувати саму себе. Також можуть стати в пригоді коментарі Отців Церкви чи інших досвідчених людей, які впровадять тебе у власне розважання над Словом. Між іншим, саме з метою нести таку допомогу і народився наш журнал Скинія. Будь терплячим і уважним у цьому пошуку.

Мета цього етапу – почути Слово, що несе спасіння. Головне питання: що біблійний текст говорить особисто мені? Це Слово Бог керує безпосередньо до мене в цей конкретний момент мого життя. Він знає моє серце. Але чи я знаю його? Добре було би принаймні коротко відзвітувати перед собою, чим я живу сьогодні. Якщо я не розумію себе, то я напевно не зрозумію і Слова, яке Господь скерував до мене. Чим є моє тут і тепер? Що у мене на серці? Чим я переймаюся? Про що думаю? Усвідомивши це, не втрачаймо уваги, бо цілком можливо, що далі почуємо відповіді на свої запитання.

Тепер перечитай текст. Візьми за приклад Богородицю: А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці (Лк 2,51). Вона неустанно розважала над словами Сина. Прочитане має стати частиною нас самих. Спробуй впустити Слово у своє нутро, в історію свого життя, в свою сьогоднішню ситуацію. Уяви собі також ситуацію, описану в біблійному уривку. Підключи свої знання, пам'ять, уяву.

Тепер Слово має розпочати мандрівку від твого розуму до серця. Перечитай ще повільніше текст. Як реагує твоє серце на Слово? Смутком, страхом, радістю, агресією? Які почуття народжуються в тобі? Спробуй їх назвати. Що саме їх викликає? Які прагнення, потреби, мотивація ховаються за ними?

Тепер є час на уважне збирання Слова. Ще раз прочитай текст. Побудь у ньому. Як бджоли збирають нектар і зносять до свого вулика. Згадай віднайдену фразу-ключ. Це час на прийняття і зберігання Слова. Нехай Слово працює в тобі. Бджоли несуть нектар у вулик, відокремлене й спокійне місце (тобто у твоє серце), щоби там неспішно і методично виробляти мед. Дозволь так зробити Слову.

Тепер можеш зіставити своє життя зі Словом. Що саме в тобі хоче зцілити Господь? Куди просить надати Йому доступ? Чого хоче доторкнутись? Яка частина твого життя потребує навернення, зміни?

На цьому етапі є час на твою відповідь у молитві. Кожний діалог складається з реплік обох сторін. Тепер твоя черга. Що я скажу Господеві у відповідь на Його Слово?

Молитва визнання і прохання: я бачу те, що Ти хотів показати мені, Господи. І тому я хочу просити Тебе (про допомогу, навернення, підтримку, збереження того, що добре, зміну того, що лихе, тощо). Молитва подяки і прослави: я також дякую Тобі за (...) і хочу прославити Твоє святе Ім'я. Я хочу, щоби Ти прославився в моєму житті. Я віддаю Тобі всю славу і честь. Молитва Словом і молитва Слова: сам текст, над яким ти роздумував, може стати молитвою – використай його.

Євхаристія нехай буде вершиною моєї молитви. Якщо в мене буде можливість, приєднаюся до зібрання Церкви на Літургії, щоби там знову почути Слово і дати найповнішу відповідь, єднаючись з Господом у Святих Таїнствах.

Якого навернення розуму, серця і життя вимагає від нас Господь? Цей етап стає молитвою присутності, новим досвідом. Звуки стихають, жодного голосу не чути. Я перебуваю у присутності Бога. Стою перед Ним, витрачаю час на спільне перебування. Ми можемо просто бути разом, мовчки. Можемо спілкуватись без слів. Тут ініціатива належить Богові, треба дозволити Духу провадити мене в глибину молитви.

Споглядання (гр. теоріа від теа – бачення, дослівно: йти на видовище; переносно: розмірковувати, дивитися та мислити одночасно) – це видіння, явління, або й правдиве споглядання предмету роздумів. Євангеліє застосовує це слово лише раз – як опис видовища Ісуса на хресті (див. Лк 23,48). Термін впровадили східні Отці, починаючи від Климента Олександрійського та Оригена. Споглядання на Сході часто визначали як справжню і єдину мету чернечого життя, на якому спирається все духовне життя (не тільки монаше, звісно). Це дорога до досконалості.

Це не стільки знання, скільки стосунки, живі й актуальні, глибокі, що проникають до самої основи нашого життя. У послуху Слову життя ми віднайдемо натхнення до уподібнення Христу. Споглядання ставить за мету створити в нас мудре бачення дійсності, такою, якою вона є в Божому задумі, та сформувати в нас “задум Христовий” (1Кор 2,16) (Verbum Domini, 87).

Приготувати текст, над яким будеш розважати завтра. Прочитати його для ознайомлення. Вияснити контекст, перевірити незрозумілі терміни, заглянути в допоміжну літературу. Безпосередньо перед тим, як іти спати, ще раз прочитати текст, щоби це Слово було останнім цього дня.

Перше Слово цього дня – це підготовлений напередодні біблійний уривок. Виконай решту того, що передбачає цей етап (частково це було вже зроблено ввечері).

Не забудь визначити слово або фразу, що стане ключем на цілий день для того, що почуєш на цьому етапі.

Удень часто повертайся думками і серцем до почутого Слова. У цьому може допомогти фраза-ключ, завдяки якій відразу пригадаєш усе те, що досвідчив під час розважання. Lectio Divina у своїй динаміці не закінчується, доки не дійде до дії, яка зробить життя віруючого даром для інших у любові (Verbum Domini, 87). Це означає, що ти не можеш трактувати Lectio Divina як якусь теоретичну вправу. Звісно, не йдеться про те, щоби підкоряти собі це Слово і визначати Йому, як саме воно має діяти у твоєму житті. Але Господь дав Його тобі, знаючи, що ти зустрінеш сьогодні. У різних ситуаціях цього дня намагайся вирішувати, як тобі діяти, повертаючись думками до цього Слова, шукаючи у Нього поради. Тому, відкинувши всякий бруд та останок злоби, прийміть з покірністю посаджене слово, що може спасти ваші душі. Будьте виконавцями слова, а не лише слухачами, самі себе обманюючи. Бо хто лише слухає слово, але його не чинить, той подібний до чоловіка, що розглядає у дзеркалі обличчя, яке має від природи: ледве поглянув на самого себе, відійшов і зараз же забув, який він. Хто ж пильно заглядає в досконалий закон свободи й у ньому перебуває, - не як слухач-забудько, а як виконавець діла, - той щасливий у ділі своїм (Як 1,21-25).

Використай вільну хвилину або обідню перерву для короткої молитви, у якій ти подумки ще раз оживиш у собі почуте Слово.

На вечірній молитві побудь з Богом. Вдивляйся в Обличчя Того, з ким розмовляв сьогодні.

Подивись на прожитий день у світлі почутого Слова. Спробуй пригадати, у яких моментах воно проявило себе, нагадало про себе, які думки і почуття, прагнення і надії збудило в тобі. Проведи іспит сумління у світлі цього Слова. Побач кожний прояв Божої любові, який розсвітлив твій день.